Водяна Ірина, помічник адвоката АО «Адвокатська компанія «ЛЕКСТЕР»
Лікарі, інші медичні працівники зосереджують свою увагу на професійній діяльності у сфері медицини. І це правильно, адже основне їх завдання – надати якісну фахову медичну допомогу, врятувати життя та відновити здоров’я пацієнта. Разом з тим, у сфері охорони здоров’я завжди були і залишаються підвищені юридичні ризики, адже йдеться про найцінніше для людини – її життя та здоров’я. Тому для медичного персоналу та керівників клінік усіх форм власності актуальним є уникнення проблем та запобігання притягненню до юридичної відповідальності.
У зв’язку зі стрімким розвитком інформаційних технологій та підвищенням рівня юридичної обізнаності пацієнти все частіше стають ініціаторами скарг до компетентних органів, спорів і судових процесів, що має наслідком притягнення до юридичної відповідальності як медичного персоналу, так і керівництва закладів охорони здоров’я. Особливо вимогливими є пацієнти приватних клінік, які за свої кошти прагнуть отримати послуги високої якості, обіцяний результат та високий рівень сервісу.
Тому лікарі, середній медичний персонал, а також власники і керівники закладів охорони здоров’я повинні бути добре обізнаними з правовими аспектами у сфері медицини з тим, щоб не допустити випадків порушень та виникнення проблем, які можуть призвести до негативних наслідків та юридичної відповідальності. Обізнаність в даних питаннях є необхідною умовою безпеки професійної діяльності та медичної практики, оскільки вона не лише дисциплінує медичних працівників, а й захищає їх від безпідставних звинувачень.
У медиків часто виникають питання: що таке лікарська помилка, яка за неї передбачена відповідальність, як розмежувати помилку лікаря від неналежного надання медичної допомоги, чи буде відповідати лікар, якщо все зробив правильно, але все одно настали тяжкі наслідки для пацієнта, та багато інших.
Щоб знайти відповіді на ці запитання, в першу чергу слід систематизувати види юридичної відповідальності у сфері охорони здоров’я.
Юридична відповідальність медичних працівників та керівників закладів охорони здоров’я настає у випадку, якщо їх дії чи бездіяльність призвели до негативних наслідків для здоров’я чи життя пацієнта, завдали майнову чи моральну шкоду, а також у разі вчинення ними інших правопорушень, прямо передбачених законом.
В залежності від виду порушення та тяжкості наслідків винні особи можуть бути притягнені до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.
1. Кримінальна відповідальність.
Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності медичних працівників та застосовується за діяння, які визначені законом як кримінальні правопорушення (злочини). Кримінальний кодекс України містить цілий ряд норм, якими передбачена кримінальна відповідальність у сфері охорони здоров’я. Характерним критерієм даного виду відповідальності є настання у пацієнта тяжких наслідків (шкода здоров’ю або смерть). Проте кримінальна відповідальність також застосовується і за інші порушення у сфері медицини, не пов’язані із завданням шкоди здоров’ю.
Найбільш типовою і поширеною для медичних працівників є відповідальність за статтею 140 Кримінального кодексу (КК) України, яка настає за невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Також поширені випадки притягнення до відповідальності за статтею 139 КК України за ненадання допомоги хворому медичним працівником та статтею 138 КК України за незаконну лікарську діяльність, тобто заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
Кримінальна відповідальність передбачає найбільш суворі види покарання з-поміж усіх інших видів юридичної відповідальності. Це може бути позбавлення чи обмеження волі, а також штраф. Нерідко суди застосовують одночасно з основним покаранням додаткові види покарання, такі як заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
2. Адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність в медичній сфері настає у разі вчинення дій чи бездіяльності, які законом віднесені до адміністративних правопорушень. Така відповідальність може стосуватися медичних і фармацевтичних працівників, проте більш характерною вона є для керівників медичних закладів.
До найбільш типових адміністративних правопорушень у галузі охорони здоров’я належать, зокрема, порушення санітарних норм (ст.ст. 42, 44-3 КУпАП), продаж лікарських засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках (ст. 42-4 КУпАП), порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності, порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (ст. 45-1 КУпАП) та ряд інших.
За вчинення адміністративного правопорушення передбачена відповідальність у виді штрафу. Притягнення до даного виду відповідальності не тягне за собою судимість.
3. Цивільно-правова відповідальність.
Одним з найбільш поширених видів відповідальності у сфері охорони здоров’я є цивільно-правова відповідальність – це вид юридичної відповідальності, що виникає внаслідок завдання майнової або немайнової (моральної) шкоди, в тому числі шкоди життю та здоров’ю. Така шкода може бути завдана, наприклад, внаслідок невиправданих витрат на лікування, розголошення лікарської таємниці чи іншої конфіденційної інформації про особу, неправильне лікування, завдання шкоди здоров’ю тощо.
Характерним є те, що цивільно-правова відповідальність застосовується незалежно від притягнення особи до інших видів юридичної відповідальності. Тобто якщо лікар вчинив злочин, яким завдана шкода здоров’ю, то він буде нести як кримінальну, так і цивільно-правову відповідальність, тобто відшкодовуватиме завдану злочином шкоду.
Особливістю даного виду відповідальності є те, що в переважній більшості випадків завдання персоналом лікувального закладу шкоди, її відшкодування покладається на заклад охорони здоров’я. При цьому клініка може стягнути в порядку регресу такі витрати повністю або частково з винного медичного працівника.
Цивільно-правова відповідальність поділяється на такі два види:
- договірна відповідальність, що настає у випадку порушення медичним закладом чи працівником умов укладеного з пацієнтом договору про надання медичних послуг;
- деліктна (позадоговірна) відповідальність, що настає у випадку заподіяння шкоди пацієнту.
Для притягнення до цивільно-правової відповідальності необхідно дотримання такої сукупності умов: наявність протиправних дій чи бездіяльності медичного працівника чи клініки, негативні наслідки та прямий причинно-наслідковий зв’язок між цими фактами.
4. Дисциплінарна відповідальність.
Цей вид відповідальності є найбільш м’яким і застосовується роботодавцем (закладом охорони здоров’я) до своїх працівників за допущені порушення у роботі, та регулюється Кодексом законів про працю України.
Працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, в тому числі неналежне виконання своїх посадових обов’язків, а також за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Законом передбачено лише два види дисциплінарних стягнень: догана і звільнення. При обранні виду стягнення роботодавець обов’язково враховує обставини вчинення порушення, вину працівника, а також тяжкість наслідків. Слід зазначити, що у разі винесення догани працівник позбавляється усіх видів матеріального заохочення, тобто преміальних.
Таким чином, медичні працівники, інший персонал та керівники закладів охорони здоров’я за допущені порушення, а саме протиправні дії чи бездіяльність, можуть бути притягнуті до описаних вище видів юридичної відповідальності. Для запобігання таким випадкам необхідно добре знати та неухильно дотримуватися вимог закону.
Важливо, що обов’язковою умовою притягнення до будь-якого виду відповідальності є наявність вини медичного працівника чи закладу охорони здоров’я. Саме тут знаходиться ключ до захисту інтересів медиків, адже часто буває, що лікар все вчинив правильно, проте не зміг врятувати життя пацієнта. В такому випадку відсутня його вина, тому він не може бути притягнутий до юридичної відповідальності. Проте обов’язок доведення відсутності вини покладається на медичного працівника та на заклад.
Як показує практика, лікарям важко самотужки захистити себе при виникненні юридичних проблем, в таких випадках доцільно заручитися підтримкою професіоналів. Наша Адвокатська компанія «Лекстер» завжди готова надати професійну правову допомогу та захистити вас у складних ситуаціях.