Ігор Байцар, керуючий партнер АО «Адвокатська компанія «ЛЕКСТЕР»
Часто буває, що подружжя розходиться і кожен починає жити власним життям, але при цьому шлюб офіційно не розривають. Поступово кожен влаштовує своє особисте життя, набуває у власність майно та навіть будує бізнес. В результаті більшість потрапляє у пастку, з якої дуже складно вийти. Адже згідно закону всі доходи, майно і навіть корпоративні права, набуті у зареєстрованому шлюбі, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.
Показовою є справа, у якій нещодавно наша Адвокатська компанія «Лекстер» успішно захистила права клієнта в подібній ситуації.
Наш клієнт з дружиною багато років тому припинили спільне життя, проживали окремо, не вели спільне господарство та не мали сімейного бюджету. Кожен будував своє життя самостійно та займався власним бізнесом. Проте шлюб вони не розірвали, тому формально залишалися подружжям.
Дружина займалася своїм бізнесом, а чоловік вирішив започаткувати власну справу, залучив партнера, разом з яким збудував відомий в Чернівцях ресторанно-готельний комплекс. При цьому основним інвестором був партнер нашого клієнта, який профінансував 90% витрат на будівництво комплексу, тому після здачі його в експлуатацію отримав у власність частку розміром 90/100. Наш клієнт профінансував 10% будівництва, відповідно отримав у власність частку розміром 10/100.
Нещодавно вони вирішили відчужити цей ресторанно-готельний комплекс одній компанії шляхом внесення до її статутного капіталу. При оформленні документів юристи звернули увагу, що на момент здачі комплексу в експлуатацію наш клієнт перебував в шлюбі, тому дружина згідно закону є співвласником його частки у комплексі. У зв’язку з цим дружину запросили до нотаріуса, який оформляв відчуження комплексу, та виплатили їй щедру компенсацію вартості частки. Наш клієнт з партнером були змушені піти на такі витрати, щоб правильно переоформити дане майно.
У підсумку всі розійшлися задоволеними, на цьому історія мала би завершитися.
Разом з тим, через рік дружина подала в суд позов до чоловіка та до компанії, яка стала власником комплексу. Просила суд визнати ресторанно-готельний комплекс їх з чоловіком спільною сумісною власністю, виділити їй половину комплексу та витребувати цю половину на її користь в компанії – власника комплексу.
Таким чином, дружина заявила претензію не на половину частки чоловіка, тобто не на 5% майна, а на половину всього комплексу. Свою вимогу обгрунтувала тим, що комплекс був збудований та зданий в експлуатацію в період їх перебування у зареєстрованому шлюбі, а тому він споруджений за спільні кошти подружжя. Заявила, що партнер чоловіка, який набув у власність 90/100 комплексу, став співвласником без належних правових підстав, тобто фіктивно, з метою зменшення розміру її частки.
Для чоловіка ситуація виявилася складною, оскільки відповідно до закону заробіток кожного з подружжя, а також усе майно, яке придбане кожним з подружжя, вважається об’єктами їх спільної сумісної власності. Причому це стосується навіть майна, придбаного в період окремого проживання та відсутності спільного сімейного бюджету.
В юридичній науці це називається презумпція спільної сумісної власності, яка діє автоматично в силу закону. Той з подружжя, який вважає певне майно не спільною сімейною власністю, а своєю особистою, зобов’язаний спростувати цю презумпцію в суді. Але зробити це надзвичайно складно, оскільки всі види доходів, які отримує кожен в шлюбі, за законом є спільними коштами сім’ї. Тому не вийде просто послатися на те, що це майно придбане за зароблені ним кошти. Особистою приватною власністю є лише подароване і успадковане майно.
На жаль, в подібні ситуації часто потрапляє один з подружжя, коли після фактичного розпаду сім’ї купує майно чи займається бізнесом, не розірвавши попередньо шлюб. Якщо раніше можна було без ризиків започаткувати власну компанію у формі товариства з обмеженою відповідальністю чи вступити у вже існуючу, то сьогодні практика Верховного Суду дає можливість другому з подружжя претендувати на половину частки навіть у бізнесі.
Для захисту інтересів клієнта ми зібрали всі документи щодо проектування, будівництва та здачі в експлуатацію спірного ресторанно-готельного комплексу, якими підтвердити в суді, що партнер нашого клієнта не був фіктивним співвласником, а реально приймав участь на всіх етапах проектування і будівництва, фінансував левову частку будівельних робіт. Цим ми довели, що дружина нашого клієнта не мала підстав претендувати на половину комплексу, а мала право лише на половину частки чоловіка, тобто на 5%.
Все ж вирішальну роль в даному судовому процесі відіграла розписка дружини, яку вона написала у нотаріуса при відчуженні комплексу. У цій розписці вона підтвердила отримання щедрої компенсації вартості її частки та письмово запевнила, що не має претензій з приводу даного ресторанно-готельного комплексу ні до чоловіка, ані до компанії, яка набула комплекс у власність.
За таких обставин суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову дружини в повному обсязі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124139076).
Разом з тим, незважаючи на отримання щедрої компенсації вартості своєї частки, дружина разом зі своїми адвокатами продовжувала боротьбу за половину комплексу в судах усіх інстанцій. Адже йшлося про дуже вартісне майно, і ставки були дійсно високими. Але переконати суди їй не вдалося. Суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції та залишив його рішення без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126567150).
Верховний суд відмовив у задоволенні касаційної скарги дружини та підтвердив рішення судів попередніх інстанцій (https://reyestr.court.gov.ua/Review/137336764).
Крім того, суди стягнули з дружини нашого клієнта більшу частину понесених ним витрат на правову допомогу, яку надавала наша адвокатська компанія. Тому його витрати на захист були майже повністю компенсовані.
Таким чином, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, навіть якщо сім’я фактично розпалася і кожен живе автономно, необхідно дуже виважено підходити до питань придбання будь-якого майна, корпоративних прав та до участі в бізнесі, оскільки в силу презумпції спільної сумісної власності таке майно та бізнес автоматично є спільним майном подружжя.
Укладення будь-яких домовленостей між подружжям, виплата компенсацій чи відступних обов’язково повинна оформлятися письмово, а у передбачених законом випадках – ще й нотаріально посвідчуватися.
В складних життєвих ситуаціях слід заручитися допомогою професіоналів. Часто одна проста консультація може запобігти великим проблемам, зекономити значні кошти, зберегти майно, нерви та час. Наше адвокатське об’єднання «Адвокатська компанія «Лекстер» завжди готове допомогти захистити ваші права та відстояти інтереси.