Ігор Байцар, керуючий партнер АО «Адвокатська компанія «ЛЕКСТЕР»
При ухваленні судом виправдувального вироку важливе значення має підстава такого рішення. Якщо було виправдано справді винного у зв’язку з недостатністю доказів чи поганою роботою слідства, уникнення покарання буде стимулювати таку особу до нових злочинів, що наражає суспільство на небезпеку.
Проте найприкрішою помилкою правосуддя в усі часи вважалося покарання невинного. На жаль, такі випадки не є рідкістю, їх породжує упередженість слідства, каральне спрямування судової системи та неякісний захист. У даній статті йдеться про те, як протистояти системі дійсно невинуватому.
Згідно із статистикою в Україні суди ухвалюють менше 1% виправдувальних вироків (винятком є службові злочини). При цьому у США кількість виправдань складає 17–25%, в Європі – понад 25%, у Великобританії – близько 30%. Навіть в Радянському Союзі за часів політичних репресій в тридцятих роках минулого століття ухвалювалося 12% виправдувальних вироків, в царській Росії кількість виправданих досягала 25-40 %.
А отже сьогодні в нашій державі понад 99% вироків – обвинувальні. Це свідчить про відверто каральний вектор поліцейсько-каральної системи, який з радянських часів суттєво не змінився. В такій системі справді невинуватому відстояти свої права дуже складно. Тому для адвоката особливо відповідальними є справи, в яких він захищає дійсно невинуватого клієнта.
В одному відомому фільмі головний герой сказав, що адвокатові слід боятися невинного клієнта. Адже якщо адвокат не зможе допомогти винному, той отримає по заслузі, якщо ж не зможе захистити невинного, той буде засуджений несправедливо, і адвокатові доведеться з цим жити. Тому у подібних категоріях справ адвокат не має права на помилку. Яскравим прикладом є кримінальна справа №723/4568/19, у якій наше адвокатське об’єднання «Адвокатська компанія «Лекстер» здійснювало захист керівника релігійної організації, що обвинувачувався за ст.186 КК України (грабіж).
Релігійна громада одного з сіл Чернівецької області прийняла рішення змінити канонічне підпорядкування з УПЦ МП на ПЦУ, у зв’язку з чим розпочалося активне релігійне протистояння. Громада обрала новим керівником релігійної організації авторитетного мешканця села, педагога з багаторічним стажем та бездоганною репутацією. Противники переходу до ПЦУ докладали усіх зусиль для того, щоб не допустити витіснення з села промосковської церкви та дискредитувати нового керівника.
Події, що були підставою відкриття кримінального провадження, відбувалися на подвір’ї сільської церкви. Під час фізичного протистояння новообраний керівник релігійної організації, намагаючись захистити жінку, схопив за плече одного з нападників, проте його рука ковзнула по шиї, внаслідок чого у останнього порвався золотий ланцюжок. Потерпілий заявив, що ланцюжком заволодів наш клієнт. На місці протистояння були присутні працівники поліції, одна з поліцейських камер фіксувала події з відстані півтора метра від потерпілого, тому даний відеозапис став головним доказом обвинувачення. Свідки обвинувачення – прихильники УПЦ МП – дали синхронні покази, що на їх очах підозрюваний зірвав з шиї потерпілого ланцюжок, з яким покинув територію церкви.
Дії нашого клієнта кваліфікували як грабіж, його аргументи про невинуватість слідство навіть не намагалося почути. Більше того, на нього тиснули, щоб визнав свою вину, оскільки на думку слідства зібраних доказів достатньо для обвинувального вироку. Тим самим слідство та прокуратура цілеспрямовано поставили під удар репутацію не лише керівника релігійної організації, але усієї громади села за те, що нею було прийнято рішення вийти з релігійного підпорядкування промосковської церкви.
В цей момент наш клієнт зрозумів, що попри свою цілковиту невинуватість, він не зможе власними силами захиститися від сфабрикованих обвинувачень, і прийняв правильне рішення звернутися за професійною правовою допомогою. В цьому перший ключ до перемоги – якщо особа дійсно невинувата, потрібно попри усе вірити в успіх і ніколи не здаватися. Якщо всі докази обвинувачення проти підозрюваного, не можна піддаватися паніці і тиску слідства, не слід укладати угоди, які матимуть наслідком визнання вини і покарання за те, чого особа не вчиняла. Безумовно, в таких випадках без допомоги професіоналів свої права не відстояти.
У даному кримінальному провадженні при проведенні досудового слідства сторона обвинувачення навіть не намагалася з’ясувати істину. Доводи і докази сторони захисту відверто ігнорувалися, справу передали в суд.
Проте в суді ми в повній мірі реалізували свої процесуальні можливості, що повністю змінило ситуацію у справі. Тому другий ключ до перемоги – це професійна робота над кожним доказом і аргументом, пошук свідків, побудова сильної стратегії захисту.
Як не дивно, головним доказом захисту став той ж відеозапис, на якому грунтувалося обвинувачення. Покадровий аналіз даного відео дозволив спростувати позицію слідства та вивів на чисту воду брехливих свідків обвинувачення. Суд врахував подані захистом докази та покази свідків, внаслідок чого виправдав нашого клієнта (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92910493).
А отже третій ключ до перемоги полягає в тому, щоб не лякатися навмисно сфабрикованих доказів та брехливих свідків, а цілеспрямовано працювати над доведенням своєї правоти. Якщо особа дійсно невинувата, слід наполегливо боротися і здобувати докази для встановлення істини.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу, залишив виправдувальний вирок в силі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94430362).
На жаль, кримінально-каральна система в даній справі не лише не бажала встановити правду і підтримувала сфальсифіковане обвинувачення, але й стала на бік релігійної організації, що перебуває у підпорядкуванні країни-агресора. Тому виправдання нашого клієнта стало не тільки торжеством правосуддя, але й очищенням репутації релігійної організації.