Наслідки приєднання України до Конвенції про захист професії адвоката

Ігор Байцар, керуючий партнер АО «Адвокатська компанія «ЛЕКСТЕР»

   

Нещодавно Україна приєдналася до важливої міжнародної ініціативи — підписала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Це перший у світі міжнародний договір, який спеціально спрямований на захист адвокатів та їхньої професійної діяльності. Дана Конвенція була прийнята у 2025 році і стала відповіддю на зростання випадків тиску, переслідувань та перешкоджання роботі адвокатів у різних державах.

На перший погляд може здатися, що йдеться лише про професійні гарантії для адвокатів. Насправді ж значення Конвенції значно ширше, вона спрямована на те, щоб кожен громадянин чи суб’єкт підприємницької діяльності могли отримати незалежний і ефективний правовий захист.

Відповідно до положень ст.ст.59, 131-2 Конституції України саме на адвокатуру покладено функції забезпечення захисту громадян і бізнесу від кримінального чи будь-якого іншого переслідування, незаконних дій, представництво в судах та інших органах, відстоювання прав та інтересів, забезпечення рівності сторін у судовому процесі. Тому адвокат — ключова фігура системи правосуддя.

 

Проте адвокат може забезпечити належний захист та ефективну допомогу клієнту лише тоді, коли він сам буде надійно захищений. На жаль, у багатьох країнах світу адвокати стикаються з серйозними проблемами: перешкоджання доступу до клієнтів, обшуки в офісах, прослуховування, погрози або навіть кримінальне переслідування через виконання професійних обов’язків. Саме такі ризики стали причиною появи спеціального міжнародного договору, який встановлює єдині стандарти захисту професії адвоката.

В Україні діють певні гарантії адвокатської діяльності. Так, у статтях 20-23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” закріплено професійні права адвоката, гарантії діяльності та адвокатську таємницю. Однак нова Конвенція вводить додаткові міжнародні механізми захисту, які суттєво посилюють гарантії адвокатської діяльності.

Так, однією з ключових ідей Конвенції є принцип, що адвокат не може зазнавати тиску або переслідування через виконання своїх професійних обов’язків. Положеннями Конвенції передбачено обов’язок держав забезпечити, щоб адвокати могли виконувати свою роботу без залякування, перешкод чи неправомірного втручання. Це означає, що держава повинна не лише формально гарантувати незалежність адвокатів, але й активно реагувати на будь-які випадки неправомірних дій щодо них.

Окрему увагу приділено питанням захисту адвокатської таємниці. Конвенція прямо передбачає гарантії конфіденційності спілкування між адвокатом і клієнтом, що є фундаментом довірливих відносин. У національному законодавстві України ця гарантія закріплена у статті 22 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, однак міжнародний договір підсилює її тим, що встановлює обов’язкові стандарти для держав щодо захисту адвокатської таємниці.

Конвенція також містить положення про обов’язок держави ефективно розслідувати напади, погрози або переслідування адвокатів. Тобто будь-які дії, які перешкоджають адвокатській діяльності, вчиняють тиск на адвокатів, повинні отримувати належну реакцію з боку правоохоронних органів.

Ще одним важливим нововведенням є правила щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Згідно зі статтею 7 Конвенції, дисциплінарні процедури повинні здійснюватися незалежними та неупередженими органами, а рішення можуть бути оскаржені до суду.

Крім того, Конвенція передбачає спеціальні захисні заходи для адвокатів, які можуть застосовуватися у випадку загроз їхній безпеці або свободі.

Документ також гарантує незалежність органів адвокатського самоврядування та забороняє втручання держави у діяльність професійних організацій адвокатів.

Конвенція має важливе значення для кожного, хто звертається за правовою допомогою до адвоката. Адже якщо адвокат захищений від тиску та неправомірного втручання, він зможе ефективніше протидіяти незаконним діям правоохоронних органів, чиновників, належним чином виконувати свої обов’язки. Клієнт може впевнено довірити адвокату всі обставини справи, не остерігаючись, що ця інформація стане відомою третім особам чи буде використана проти нього.

Таким чином, Конвенція посилює право громадян на справедливий суд і ефективний захист.

Для суб’єктів підприємницької діяльності незалежна адвокатура є не менш важливою. Бізнес часто стикається з перевірками контролюючих органів, податковими спорами, кримінальними провадженнями, корпоративними конфліктами. У таких ситуаціях саме адвокат виступає ключовим інструментом захисту прав компанії.

Коли держава гарантує адвокату захист та дає можливість діяти незалежно, бізнес отримує справді ефективний правовий захист.

Підписання Конвенції має також стратегічне значення для держави. По-перше, це сприяє зміцненню принципу верховенства права, адже незалежна адвокатура є однією з ключових умов функціонування справедливого суду.

По-друге, Конвенція запроваджує міжнародний механізм контролю за виконанням її положень. Це означає, що держави, які ратифікують документ, будуть перебувати під наглядом міжнародних органів щодо дотримання стандартів захисту адвокатської діяльності.

По-третє, документ допомагає гармонізувати українське законодавство з європейськими стандартами правосуддя.

Таким чином, підписання Конвенції про захист професії адвоката — це не лише професійна подія для юридичної спільноти, а справді важливий крок для всієї правової системи України. Коли адвокат працює незалежно і без страху переслідування, виграють усі: громадяни отримують ефективний захист своїх прав, бізнес — більшу правову безпеку, а держава — сильну та справедливу систему правосуддя.