Ігор Байцар, керуючий партнер АО «Адвокатська компанія «ЛЕКСТЕР»
Останнім часом почастішали афери, пов’язані з викраденням коштів з банківських рахунків. Як правило, такі шахрайства вчиняються не через розкриття власниками рахунків пароля чи пін-коду, а з використанням зловмисниками вразливостей в системах безпеки банків.
Банки перекладають цю проблему на своїх клієнтів, які змушені повертати викрадені кошти, до того ж на умовах кредиту. Проте в таких ситуаціях негативні наслідки мають нести банки, а не власники рахунків. Більше того, банки повинні відновити вкрадені кошти на рахунках клієнтів, однак добровільно цього не роблять.
Потрібно розрізняти два найпоширеніших види банківського шахрайства.
Перший вид – це шахрайство щодо власника рахунку. Зловмисники телефонують жертві, при цьому часто представляючись банківськими працівниками, та шляхом обману вивідують пін-код чи пароль для доступу до рахунку. Якщо введений в оману клієнт повідомить шахраям секретні відомості, вони отримують можливість розпоряджатися коштами від імені власника рахунку. У такій афері потерпілим є безпосередньо клієнт банку і допомогти в подібній ситуації дуже складно. Тому ні за яких обставин не можна повідомляти таємну інформацію, яка дає доступ до рахунку.
Другий вид – це шахрайство щодо банку. В цьому випадку злочинці отримують секретні відомості для доступу до коштів не від клієнта банку, а в інший спосіб.
Важливо, що при цьому виді шахрайства кошти викрадаються безпосередньо у банку, а не у його клієнта, навіть якщо технічно вони зняті з рахунку конкретної особи. А отже потерпілим від подібних афер є саме банк, тому він не вправі перекладати власну проблему на гаманець клієнта. Дана стаття присвячена саме такому виду шахрайства.
Банківські шахрайства зазвичай вчиняють організовані злочинні групи, тому допомогти жертві непросто. Суть афери полягає не лише в тому, щоб заволодіти коштами банку, але й перекласти відповідальність за їх повернення на власника рахунку. Тому проти клієнта банку працюють кілька потужних факторів.
Перший фактор – це зловмисники, які при заволодінні коштами використовують персональні дані клієнта, його фінансовий телефон і секретні відомості для розпорядження банківським рахунком. Цим вони створюють враження, що банківську операцію виконав безпосередньо клієнт чи що саме він повідомив шахраям конфіденційні відомості.
Другий фактор – це банк, у якого прямий інтерес до подібних афер. Так, головним джерелом доходів банку є кредитування. В результаті афери у жертви виникає обов’язок повернути банку викрадені шахраями кошти на умовах кредиту, тобто зі сплатою відсотків, пені та штрафних санкцій за прострочення.
Третій фактор – це державні установи, які повинні захищати споживача банківських послуг, однак залишають його наодинці з проблемою. Так, в подібних ситуаціях НБУ як державний регулятор в галузі банківської діяльності розводить руками та пропонує жертвам афери звертатися до суду. Доводити свою правоту в суді також нелегко, адже деякі правові позиції Верховного Суду ухвалені на користь банків, тому доводиться працювати на мінному полі.
Проте наше адвокатське об’єднання «Адвокатська компанія «Лекстер» має успішну практику захисту жертв подібних афер (справи №726/2308/15, №727/9950/20).
Для того, щоб захистити себе від подібного шахрайства, потрібно розуміти тактику дій зловмисників, яка за своєю суттю є подвійною аферою і вчиняється у два етапи.
Перший етап – це викрадення коштів з банку. Технологія крадіжки може бути різною: кошти переводяться на рахунки спільників, готівка знімається у банкоматах тощо. Проте основою шахрайства є використання персональних даних клієнта банку, секретної інформації для доступу до його рахунку, його фінансового номера телефону. Так, зловмисники із застосуванням сервісів операторів мобільного зв’язку заволодівають фінансовим номером телефону жертви, після чого взаємодіють з банком від його імені. Часто перед цим шахраї телефонують власнику рахунку і представляються банківськими працівниками.
Тому характерною рисою роботи шахраїв є втрата жертвою свого телефонного номера, внаслідок чого у неї зникає мобільний зв’язок. За таких обставин слід відразу сповістити свій банк про дії аферистів та вжити заходів щодо блокування своїх банківських рахунків. Клієнтка нашого адвокатського об’єднання у подібній справі №727/9950/20 сповістила банк про зловмисників менш між через дві хвилини після того, як вони зателефонували їй, але навіть таке миттєве реагування не врятувало від викрадення коштів. Проте це допомогло нам відстояти її інтереси в суді.
Другий етап – це підміна жертви афери. Основна ідея полягає в тому, щоб викрадені злочинцями кошти банку повернув власник рахунку, причому ще й з наваром.
Для цього по-перше, відбувається підміна потерпілого. Як було вказано вище, при подібному шахрайстві кошти викрадаються саме у банку, а не в його клієнта. Тому всі негативні наслідки такої афери повинен нести лише банк. Разом з тим, банки не біжать в поліцію та не визнають себе потерпілими у таких злочинах. Вони переконують свого клієнта, що зловмисники викрали саме його кошти, тому це лише його проблема. В результаті до поліції звертається власник рахунку, якого оформляють потерпілим, а банк залишається стороннім спостерігачем.
По-друге, відбувається незаконне покладення обов’язку повернення викрадених коштів на клієнта банку. Працівники банку пояснюють власнику рахунку, що оскільки коштами розпорядилися з використанням його пароля, то згідно умов банківського договору вважається, що він взяв кредит на вказану суму. Такий кредит клієнт зобов’язаний виплатити згідно умов і правил кредитування (з процентами і штрафними санкціями). Пояснюють, що коли правоохоронні органи знайдуть зловмисників, ті повернуть клієнту усе викрадене. Проте в подібних випадках шахраїв ніколи не знаходять.
З юридичної точки зору відбувається підміна правовідносин з кримінальних на цивільні (а саме кредитні): злочинне заволодіння коштами підмінюється кредитними зобов’язаннями власника рахунку щодо повернення цих коштів. Така підміна є протиправною, оскільки насправді клієнт не отримував кредит, цими коштами заволоділи аферисти.
У подібних аферах насторожує наступне. В першу чергу це поведінка банків, які попри системний характер таких шахрайств не змінюють власні алгоритми безпеки, які дозволяють отримати контроль над банківським рахунком при заволодінні фінансовим номером телефону. А заволодіти таким номером досить легко в режимі онлайн через відповідні сервіси операторів зв’язку.
Друге – це поведінка шахраїв. У справах, які вело наше адвокатське об’єднання, зловмисники заздалегідь знали персональні дані клієнтів та секретну інформацію для доступу до їх рахунків. При цьому у телефонній розмові з жертвами представлялися працівниками банку та запитували вже відому їм інформацію. Пояснення просте: ошуканий власник рахунку при зверненні в поліцію розповідає, що шахраї у нього випитували секретні дані для доступу до рахунку, через що потім банк його звинувачує у повідомленні зловмисникам секретної інформації. В результаті створюється ілюзія, ніби відбулося шахрайство щодо власника рахунку, в той час як насправді вчиняється шахрайство щодо банку.
Жертвам подібних афер необхідно знати, що згідно закону та у відповідності до позиції Верховного Суду кошти вважаються викраденими не у власника рахунку, а саме в банку. Тому банк повинен повернути викрадені зловмисниками кошти на рахунок свого клієнта. Однак на практиці банки не визнають себе потерпілими і не повертають кошти, перекладаючи проблему на клієнта. Як наслідок, власник рахунку опиняється у скрутному становищі.
Можливі два варіанти розвитку подій. Перший – коли зловмисники викрали тільки власні кошти клієнта, які зберігалися на його рахунку. Банк вважає, що це проблема виключно власника рахунку.
Другий – коли всі чи частину викрадених коштів шахраї знімають в рахунок кредитного ліміту. Тоді банк облікує ці кошти як отриманий клієнтом кредит, нараховує проценти за користування грошима, стягує комісії, пеню та штрафні санкцій у разі прострочення.
Знаючи технологію афери, запобігти шахрайству можна, не давши можливості зловмисникам заволодіти своїм фінансовим номером телефону. Для цього номер телефону потрібно персоналізувати, тобто прив’язати до паспортних даних. Якщо шахраям все ж вдалося отримати доступ до рахунку, слід терміново сповістити банк і звернутися в поліцію. Для ефективного захисту своїх прав необхідно звернутися до спеціаліста, який має успішний практичний досвід у даній сфері.